Поради психолога

1. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2.  Не підганяйте дитину, розрахувати час – це Ваш прямий обов’язок, якщо Ви з цим не впоралися – провини дитини в цьому немає.

3.  Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

4.  Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама все розповість.

5.  Зауваження учителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

6.  Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

7.  Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. потрібно відпочивати 10-15 хв..

8.  Під час виконання завдання не стійте над дитиною, дайте їй працювати самостійно. А коли буде потрібна Ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «Не хвилюйся», «Ти все вмієш», «Давай поміркуємо разом», «Згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

9.  При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей : «Якщо ти будеш вчитися, то …»

10.  У сім`ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить порадьтеся з психологом, учителем.

11.  Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини          

1.  Постійно тримайте в полі зору шкільне життя Вашої дитини, цікавтесь її успіхами, проблемами, труднощами.

2.  Розвивайте інтерес дітей до навчання, стимулюючи пізнавальну активність дітей.

3.  Станьте позитивним прикладом для дитини.

4.  Виробіть разом із дитиною чіткий режим дня.

5.  Розвивайте самостійність дитини до виконання домашніх завдань.

6.  Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів, однокласників.

7.  Залучайте дитину до виконання елементарних господарських обов’язків.

8.  Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.

9.  Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.

10.  Підтримуйте постійний зв'язок з дитиною.

1. Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності.

2. Дайте своїй дитині виплеснути свою агресію, перенесіть її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку, або розірвати «портрет» свого ворога, й ви побачите, що в реальному житті агресивність у цей момент знизилась.

3. Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву, або негативних висловлювань про своїх друзів.

4. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими.

5. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах виникнення непорозумінь.

6. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, які призвели до конфлікту.

7. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може переконатися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.

1. Намагайтеся, щоб Ваша дитина частіше спілкувалася з молодшими дітьми.

2. У спілкуванні з дитиною будьте обережні  й тактовні, оскільки дитина може зрозуміти Вас «не так».

3. Найскладніше для Вашої дитини – це знайомство з новими людьми. Допоможіть їй у цьому, нехай вона не почувається самотньою.

4. Частіше ходіть разом із дитиною у гості та запрошуйте гостей до себе додому.

5. Не намагайтеся все зробити за дитину. Давайте їй більше доручень, пов’язаних із спілкуванням.

6. Постарайтеся зацікавити Вашу дитину театральною діяльністю й записати її до театрального гуртка.

7. Не акцентуйте увагу Вашої дитини на її сором’язливості.

8. Частіше розмовляйте, спілкуйтеся з дитиною.