"Створення атмосфери творчої міжособистісної взаємодії суб'єктів осітнього процесу у динамічній школі в світлі акмеологічного підходу як основної умови підвищення ефективності та якості освіти"

Мета: Удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, підвищення науково-теоретичного й загально культурного рівня, психолого-педагогічної підготовки та професійної майстерності, розвиток їх творчої ініціативи, формування в них готовності до самовдосконалення, самоосвіти, саморозвитку.

Головне завдання методичної роботи: створення умов для постійного творчого та фахового зростання кожного педагога, забезпечення професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в суспільстві.

Пріоритети: оновлення ролі вчителя як висококваліфікованого фахівця, який володіє значним арсеналом інноваційних технологій організації освітнього процесу.

Загальні напрями в організації методичної роботи 

1. Підвищення педагогічної майстерності вчителів через оптимальну структуру науково-методичної роботи, удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, розвитку їх творчої ініціативи.

2. Упровадження в освітній процес досягнень перспективного педагогічного досвіду, інноваційних проектів, новітніх технологій та забезпечення їх практичної реалізації.

3. Забезпечення реалізації принципів гуманізації, демократизації та спрямованість освітнього процесу на розвитокособистості учня. Встановлення пріоритету уроку як засобу соціалізації учнів.

4. Створення методичного супроводу роботи молодих вчителів щодо успішної адаптації до роботи в школі та підвищення рівня професійної компетентності.

5. Активізація видавничої діяльності вчителів та участь в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі.

6. Підвищення ІКТ-компетентності педагогів із метою ефективної інформатизації освітнього процесу.

7. Удосконалення контрольно-оцінювальної діяльності в процесі навчання з урахуванням сучасних досягнень педагогіки.

8. Здійснення психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

Структура внутрішньошкільної методичної роботи

Технологічний підхід до методичної роботи, який включає в себе систему заходів, спрямованих на визначення чітких процесуальних характеристик (що, як і в якій послідовності, у якому обсязі слід робити), сприятиме вирішенню проблем якості шкільної освіти, які знаходяться в епіцентрі уваги методичної роботи:

• кадрове та науково – методичне забезпечення освітнього процесу;

• створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогів;

• проведення системних методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів;

• вивчення та впровадження в практику ефективних методик та нових освітніх технологій навчання та виховання.

Основні етапи роботи над єдиною науково-методичною проблемою школи "Соціалізація особистості на засадах створення сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного підходу"

І. Діагностично-теоретичний етап (2018/2019 навчальний рік)

Мета:

• сформувати особисту потребу та психологічну готовність педагогів до підвищення професійної компетентності та роботи над єдиною науково-методичною проблемою школи;

• діагностика творчого потенціалу вчителя для створення атмосфери міжособистісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу;

• дослідження рівня професійної майстерності; потреб та інтересів педагогічного колективу.

Основні завдання:

• психологічне, організаційне, науково-методичне й матеріально-технічне забезпечення умов переходу до реалізації нової науково-методичної проблеми;

• опанування навичок впровадження нових педагогічних технологій освітньої діяльності;

• моніторинг аналізу роботи, вивчення рівня навичок досягнень учнів, їх вихованості, розвитку.

Прогнозовані результати:

• визначення теми, її актуальності;

• обговорення форм роботи над поставленими питаннями;

• сприйняття кожним членом педагогічного колективу необхідності роботи в цьому напрямку.

Шляхи реалізації:

1. дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного вчителя;

2. вивчення рівня навчальних досягнень учнів, їхньої вихованості, розвитку;

3. анкетування, діагностування вчителів з метою виявлення рівня їхньої професійної кваліфікації, наявності утруднень, готовності до роботи над науково – методичною проблемою;

4. відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей;

5. використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів;

6. ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого – педагогічної науки, новими педагогічними технологіями;

7. аналіз можливостей навчального закладу (готовність педагогічних кадрів, наявність програм інноваційних курсів, факультативів, матеріально – технічної проблеми);

8. вивчення обосбистості учня, його схильнотсей, зацікавлень, здібностей, вихованості, розвитку;

9. виявлення творчого та професійного потенціалу педагогічних кадрів, їх здатність максимально задовольнити потреби учня;

10. створення банку діагностичних методик вивчення індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних можливостей і здібностей, запитів учнів у сфері їхніх зацікавлкень.

Виявлення науково – методичної проблеми школи, обґрунтування її актуальності:

• підготовка аналітичного матеріалу для обговорення педагогічним колективом;

• ознайомлення всіх членів колективу з пропонованими варіантами, остаточний вибір проблеми;

• створення ініціативної творчої групи з метою побудови моделі нової технології, планування системи заходів, спрямованих на вирішення поставлених завдань;

• складання плану роботи над науково – методичною проблемою, розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу, забезпечення послідовності окреслених заходів, їхня взаємодія з іншими елементами педагогічного процесу.

Управлінська діяльність:

1. Оперативна нарада « Особливості роботи педагогічного колективу над науково – методичною проблемою в поточному навчальному році».

2. Методична нарада голів шкільних методичних об’єднань: «Мета, зміст та основні напрями науково-методичної роботи з реалізації науково - методичної проблеми».

3. Проведення «круглого столу» з метою вивчення стану розробки вибраної проблеми в науково-педагогічній літературі.

4. Проведення індивідуальних консультацій з педагогами, практичним психологом, завідуючою бібліотекою щодо визначення проблеми школи, обґрунтування її актуальності.

5. Психолого-педагогічний семінар "Відстеження рівня адаптації та дослідження фізіологоічних особливостей дітей з метою подолання шкільної тривожності в різних вікових групах в умовах розширення виховного простору на освноі зв'язків із соціальним середовищем".

6. Науково-практичні семінари:

Функції виховання щодо управління процесом соціалізації особистості»

«Проблеми формування соціальної компетентності особистості в контексті виконання навчальних програм та Державних освітніх стандартів.

7. Педагогічні ради:

• "Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства";

• "Вплив нових педагогічних технологій на процес соціалізації особистості";

• "Школа - територія соціалізації та захисту прав дитини".

8. Проведення педагогічного читання «Роль національно-патріотичного виховання в становленні гармонійної особистості"

9. Методична рада:

• Створення гуманістичного освітнього середовища навчального закладу як чинник успішної соціалізації учнів;

• Системна та цілеспрямована діяльність педагогічного колективу школи з проблем формування громадянської свідомості учнів;

• Оптимізація процесу соціалізації особистості засобами інноваційного наповнення освітнього середовща шляхом забезпечення взаємодії в процесі підготовки старшокласників до життя у постійно змінних швидкоплинних умовах сьогодення.

10. Конференція "Адаптивні технології управління навчанням та соціалізація особистості педагогів та учнів"

11. Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з визначеної теми.

ІІ. Практично-діяльнісний етап (2019/2020 навчальний рік)

Мета:

• сприяння переорієнтації педагогічної свідомості в поглядах на ключові питання проблеми, що реалізують;

• розроблення тактики та стратегії реалізації проблеми;

• вивчення науково-теоретичних засад, формування професійної компетенції вчителя, її сутності, структури, змісту;

• теоретично дослідити проблему шляхом проведення засідань педрад, семінарів, методичних об'єднань, індивідуальних консультацій, самоосвіти.

Основні завдання:

• мотивація, стимулювання, науково-методична підготовка та прогнозування процесу реалізації проблеми школи;

• створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти та підвищення професійної майстерності кожного вчителя;

• реалізація в практичній діяльності школи концептуальних основ та принципів розвитку системи освіти.

Прогнозовані результати:

• здійснення аналізу досягнутих раніше результатів з проблеми;

• аналіз банку педагогічних технологій, використаних і можливих для застосування в процесі реалізації проблеми;

• визначення рівня роботи з реалізації проблеми (дієва самоосвітня робота);

• спрямування роботи всіх методичних структур над єдиною науково-методичною проблемою;

• накопичення теоретичного матеріалу з теми.

Шляхи реалізації:

• спрямування всіх напрямів методичної роботи на розвиток творчого потенціалу педагогів у контексті реалізації проблемної теми;

• організація, проведення та забезпечення участі в конкурсах різних рівнів, виставках, науково-практичних конференціях для учнів та вчителів, які беруть участь у роботі над проблемою;

• створення банку інформації щодо впровадження проблемної теми в освітній процес;

• організація дієвої самостійної роботи педагогів із визначеної проблеми;

• підготовка й публікація публіцистичних і науково-методичних статей щодо роз’яснення основних завдань, ідей роботи над проблемою;

• діагностика стану й ефективності освітнього процесу в школі;

• обговорення досвіду роботи вчителів, спрямування їх роботи на вирішення ключових завдань проблеми;

• організація психолого-педагогічного семінару з проблемної теми «Дослідження психолого-педагогічного клімату в колективі»;

• проведення інструктивно-методичних нарад, лекцій для вчителів, дискусій, диспутів із визначеної проблеми;

• удосконалення, належне спрямування всіх форм методичної роботи, активізація діяльності шкільних методичних об’єднань; шкільних предметних кафедр;

• забезпечення ефективної роботи творчих груп, школи перспективного педагогічного досвіду;

• розробка творчими групами основних положень, рекомендацій, методів, заходів, технологій, найбільш ефективних у роботі школи, кожного педагога;

• узагальнення й упровадження в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду з даної проблеми;

• творчі звіти вчителів за результатами проблеми, проведення моніторингу навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їхньої вихованості, розвитку:

• проведення підсумкових контрольних робіт, тестування, контрольних зрізів для вивчення впливу запропонованих технологій на рівень навчальних досягнень учнів;

• аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів;

• створення ініціативної групи щодо реалізації програми «Обдарована дитина»;

• удосконалення методики аналізу відвіданих уроків головами ШМО;

• залучення батьків до спілкування через ІКТ – технології (сайт школи, блоги вчителів);

• інформатизація бібліотечної діяльності.

Управлінська діяльність:

Проведення семінару-практикуму «Соціалізація школяра: психологічна сутність, технології, індикатори»;

Методична рада «Формування потреби учнів та вчителя у самовдосконаленні, саморозвитку через впровадження нових освітніх технологій»;

Майстер-клас «Використання електронних освітніх ресурсів нового покоління в освітньому процесі»;

Педагогічна рада: «Формування компетентного випускника шляхом упровадження інноваційних технологій та тренінгових методик в освітній процес»;

Конференція «Роль іміджу вчителя в успішній освітній діяльності учня та його соціалізації» ;

Психолого-педагогічний семінар «Виявлення рівня творчої спрямованості, орієнтації особистості в сучасному інформаційному просторі».

Круглий стіл «Технологія креативного мислення».

ІІІ. Апробаційно-впроваджувальний етап (2020/2021, 2021/2022 навчальні роки)

Мета:

• визначення ступеня аксіологічного мислення членів педагогічного колективу;

• визначення ступеня готовності вчителів до роботи над проблемою;

• вивчення досвіду роботи вчителів і виявлення труднощів з подальшою їх корекцією;

• апробація моделі формування вчителя як висококомпетентного фахівця.

Основні завдання:

• спрямування організації досвіду з реалізації проблеми в роботі педагогічного колективу;

• корекція діяльності вчителів, які мають труднощі в роботі над новою проблемою;

• апробація системи діяльності школи та вчителів у процесі реалізації науково-методичної проблеми.

Прогнозовані результати:

1. розробка планів роботи методичної ради щодо відбирання матеріалу для вирішення поставленого питання;

2. вироблення рекомендацій щодо використання прийомів зміцнення в дітей переконання про цінність освіти;

3. подолання в роботі вчителів утруднень, що виникають у процесі реалізації науково – методичної проблеми школи;

4. підвищення професійної компетентності педагогічних працівників у ході реалізації проблеми.

Шляхи реалізації:

• Створення умов для вирішення поставлених завдань:

• оформлення довідково-інформаційного методичного куточка з визначеної науково-методичної проблеми;

• удосконалення системи роботи вчителів у контексті науково – методичної проблеми;

• вивчення досвіду роботи педагогів, які працюють над аналогічними проблемами;

• проведення інструктивно-методичних нарад, лекцій, дискусій для вчителів, які реалізують окремі аспекти проблеми;

• удосконалення належного спрямування всіх форм внутрішкільної методичної роботи, активізація роботи шкільних методичних об’єднань;

• організація наставництва, консультацій для молодих учителів;

• організація дієвої самоосвітньої роботи педагогів із визначеної науково-методичної проблеми;

• аналіз напрацьованого практичного досвіду;

• система моніторингових досліджень рівня інноваційної культури вчителів-дослідників, навчальних досягнень учнів, тестування дітей і батьків;

• створення умов і забезпечення ефективної роботи шкільних професійних об’єднань, школи ефективного педагогічного досвіду;

• організація взаємовідвідування уроків, вивчення й виконання вчителями запропонованих методичних рекомендацій;

• створення банку інформації щодо впровадження проблеми в освітній процес школи;

• творчі звіти кращих учителів за результатами роботи над науково-методичною проблемою.

Управлінська діяльність:

1. Реалізація моделі управлінської системи в межах науково-методичної проблеми школи;

2. Виявлення нових педагогічних ідей, цікавих методичних знахідок у досвіді творчо працюючих учителів з метою поширення досвіду;

3. Моніторинг професійної компетентності вчителя;

4. Моніторинг результативності роботи методичних структур;

5. Залучення вчителів до творчого педагогічного пошуку в процесі реалізації проблеми школи;

6. Тиждень педагогічної майстерності. Калейдоскоп інноваційних педагогічних технологій;

7. Атестація як засіб вивчення системи роботи вчителя й підвищення професійної компетентності педагога (творчі звіти вчителів);

8. Підготовка й публікація матеріалів «Від творчості педагога до творчості учня».

Педагогічна рада: «Особиста, соціальна та професіональна успішність суб’єктів освітнього процесу»

Тренінгові заняття «Професійне самовдосконалення та життєве цілепокладання»

Психолого-педагогічний семінар «Індивідуальна траєкторія розвитку обдарованої дитини»

Круглий стіл «Засоби підвищення ефективності спілкування в системі «учитель-учень».

Семінари-практикуми:

«Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків у формуванні громадянської активності школярів»;

«Культура здоров’я як чинник формування здоров’язбережувального середовища»

ІV. Узагальнюючий, підсумковий етап (2022/2023 навчальний рік)

Мета:

• досягнення оптимального рівня професійної кваліфікації педагогів;

• забезпечення високого рівня освіченості та вихованості учнів;

• здійснення моніторингу динаміки змін роботи професійної компетентності педагогів школи;

• підбиття підсумків роботи над проблемою;

• оцінка рівня самореалізації вчителів;

• оприлюднення загальних підсумків упровадження проблемного питання, підготовка матеріалів з цього питання.

Основні завдання:

• оброблення даних моніторингових досліджень, отриманих у результаті роботи над науково-методичною проблемою школи на заключному її етапі;

• зосередження зусиль методичних структур з метою створення у випускників наукової та практичної бази для успішного продовження навчання;

• узагальнення найбільш вдалого досвіду роботи вчителів, моральне та матеріальне стимулювання вчителів, які одержали високі результати в ході реалізації проблеми, висвітлення результатів досвіду в засобах масової інформації.

Прогнозовані результати:

• вироблення рекомендацій щодо особливостей реалізації науково-методичної проблеми школи;

• визначення напрямів роботи й перспектив подальшої діяльності;

• здатність продукувати власний ефективний педагогічний досвід;

• висока мотивація до неперервної освіти.

Шляхи реалізації:

• узагальнення та аналіз роботи над проблемною темою, вироблення практичних рекомендацій;

• проведення творчих звітів шкільних методичних об’єднань, творчих груп за наслідками роботи над науково-методичною проблемою;

• оформлення результатів дослідження у вигляді методичних рекомендацій;

• проведення підсумкової методичної конференції та педагогічної виставки за підсумками роботи над науково-методичною проблемою школи;

• підбиття підсумків роботи, формування нових традицій школи.

Управлінська діяльність:

1. Визначення орієнтирів подальшої науково-методичної роботи з реалізації Концепції розвитку школи.

2. Удосконалення організації структури управління в умовах реалізації проблеми школи, розробка нових форм і методів управління навчальним закладом.

3. Стимулювання, розвиток і підтримка творчої активності, інноваційної діяльності педагогічних працівників.

4. Підсумки роботи над проблемною темою на рівні практичного втілення.

5. Підсумкове засідання методичної ради «Досвід і проблеми реалізації науково-методичної теми школи».

6. Узагальнення позитивного досвіду педагогічного колективу.

Методична робота з педагогічними кадрами:

1. Проведення моніторингу результативності реалізації науково-методичної проблеми школи.

2. Упровадження інноваційних технологій в освітній простір школи.

3. Узагальнення досвіду роботи вчителів школи з питань реалізації науково – методичної проблеми.

4. Проведення конференції за підсумками науково-методичної роботи з реалізації проблеми.

5. Творчі звіти членів методичних об'єднань щодо реалізації єдиної науково-методичної проблеми.

6. Вивчення й узагальнення позитивного досвіду роботи над проблемою.

7. Визначення шляхів подальшої роботи педагогічного колективу.

8. Ефективне функціонування шкільного інформаційно-освітнього середовища.

9. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.

Очікувані результати:

1. Удосконалення змісту, форм і методів методичної роботи.

2. Використання набутого досвіду на практиці.

3. Виявлення, узагальнення, поширення внутрішкільного педагогічного досвіду.

4. Залучення вчителів до інноваційної діяльності.

5. Упровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки.

6. Поширення передового педагогічного досвіду, створеного у колективі.

7. Створення сприятливих умов для навчання й розвитку обдарованих дітей, залучення їх до Міжнародних конкурсів, проектів, програм.

8. Створення оптимальних умов для реалізації ефективної системи методичної роботи.

9. Стимулювання творчості й ініціативи членів колективу з метою забезпечення індивідуалізації освітнього процесу.

10. Створення програмно-інформаційного простору, який забезпечить активну інтеграцію інноваційних технологій в освітній процес для формування компетентного учня.

11. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.